- аеронавігація
- —————————————————————————————аеронавіга́ціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
аеронавігаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
аеронавігаційний — а, е. Стос. до аеронавігації … Український тлумачний словник
аеронавігація — ї, ж. Наука про водіння літальних апаратів за заданим курсом; повітряна навігація … Український тлумачний словник
аеронавігатор — а, ч. Фахівець з аеронавігації … Український тлумачний словник
навігація — ї, ж. 1) Плавання кораблів по морях, річках і т. ін.; судноплавство. 2) Пора, протягом якої, залежно від місцевих кліматичних умов, можливе судноплавство. 3) Основний розділ науки судноводіння. •• Пові/тря/на навіга/ція те саме, що аеронавіга/ція … Український тлумачний словник
авіасекстант — а, ч. Аеронавігаційний прилад, яким вимірюють кутову висоту небесних світил над горизонтом … Український тлумачний словник
аеро... — Перша частина складних слів, що відповідає: 1) слову авіаційний, напр.: аероклуб, аеромаяк і т. ін.; 2) слову повітряний, напр.: аеронавігація, аеропошта і т. ін … Український тлумачний словник